Офіційний сайт Іваничівської селищної ради
Волинська область, Володимирcький район

Соснина

 Перша згадка про село Соснина в історичних документах датується 1545 роком. У 1577 році сповіщається про Бискупичі в Духовному завіті Василія Загоронського, який був у татарському полоні і жив у домі Мамая Мурзи. Своїй дядині він заповідає: «Село владичества Володимирського Бискупичі, який мені отець Владика Володимирський Феодосій до кінця свого життя орендував, на що в мене є відповідні документи, які знаходяться в білій скриньці і за що я платив в рік чотири копи грошей литовських і взяті відповідні квитанції. Її милість пані дядина має стежити, щоб управителі моїм підданим не чинили утиску і здирства». 
Територія  Соснини заселена з давніх-давен.  Річкою  Верставою,  лівою притокою Луги,  легко було доїхати  влітку човном, а взимку по льоду до міста Володимира-Волинського - древнього культурного і політичного центру. Верстава була повноводною. На ній було два млини, один працював ще в 30-х роках ХІХ ст. У 1795 році за третім поділом Польщі до Росії відійшла майже вся Волинь. Після скасування церковної унії 1813 р. маєток і село передано шляхтичу Іземблі, яке стало називатися Бискупичі Шляхетські.
  З давніх - давен у Бискупичах були письменні люди, бо село мало прямі зв’язки з містом Володимиром. У 1885 році діяла школа грамоти, в якій навчав дітей житель села Терентій Католик. Школа знаходилась у хаті Укіла Католика.
  Старанням священика Гучинського, ділової людини, на кошти парафіян у 1889 році побудовано приміщення церковно-парафіяльного училища. Першим учителем був Микола Садовський, син дяка, який закінчив Почаївське училище. 
  У звіті від 23 лютого 1896 року  йдеться про те, що у школі навчалось 34 учні, з них 32 хлопчики і 2 дівчинки, з них  33 православних і 1 римокатолик. У бібліотеці школи було 64 назви підручників та 4 книги для вчителів, 44 книги для позакласного читання. Бібліотека одержувала книги від єпархіально-училищної ради безплатно.
  У 1947 році село було перейменовано на Соснину. Територія села межує на північному сході з Володимир-Волинським районом, зокрема з селами Бубнів та Руснів, на  заході - з с.  Грибовиця, на півдні -  з  с. Менчичі. 
На даний час у Соснині є 187 дворів, у яких проживає 536 жителів, площа території в межах населеного пункту становить  193 га. Зареєстровано 6 сільськогосподарських підприємств.  
У селі Соснина діють ЗОШ І-ІІІ ст. імені Героя України Сергія Байдовського, дошкільний навчальний заклад «Світлинка», поштове відділення, будинок культури, бібліотека,  фельдшерсько-акушерський пункт. У сквері біля Будинку культури встановлений  Пам’ятник землякам, як пам'ять про героїв, що загинули у роки Другої світової війни. 
Для вірян завжди привітно відкриті двері Церкви Великомучениці Параскеви-П’ятниці  Київського патріархату, яка датована кінець ХVIII - початок XIX століття. Церква внесена до Державного реєстру пам’яток містобудування і архітектури місцевого значення. Також у селі зареєстрована Церква Християн Віри Євангельської.
Село частково асфальтоване та газифіковане. У Соснині діє водогін. Облаштування села Соснина оригінальне тим, що тут знаходиться одна вулиця, яка тягнеться понад 5 кілометрів та носить ім’я Богдана Хмельницького. Доповненням до неї є невеличкі паралельні вулиці: Надверставська та Миру. 
Місцевість  Соснини горбиста, саме це і  надає їй привабливості. В’юнка сільська дорога об’єднує 187 дворів. Село ошатне і чепурне. За селом у соснинському лісі знаходиться урочище «Лиса Гора», яке є улюбленим місцем відпочинку не лише соснинців, а й жителів інших населених пунктів Іваничівської громади.
З роками усе минає. Заростають береги, вже й майже зовсім зник слід річечки Верстави, сади старіють і всихають, навіть криниці здатні міліти та герої нашого села – люди житимуть вічно. З покоління в покоління, із душі в душу, від батьків до дітей  переливається велика любов до маленької батьківщини – тут наш рід, тут прийшли ми у світ, тут могили батьків, дідів та прадідів, наша історія, яку творять земляки.
 У ЗОШ с. Соснина навчався Сергій Байдовський, Герой Небесної Сотні, якому звання  Герой України присвоєно посмертно.  Тонни сліз рідних і близьких не оживлять молодого хлопця, внука, брата, односельця, але донесуть до небес непоборну тугу за сином землі.
 Гордяться односельці досягненнями свого односельця Богдана Анатолійовича Кліщука - наукового  співробітника інституту математики  НАН  України, нагородженого премією Верховної Ради України (2016 рік), як найталановитішого молодого вченого в галузі фундаментальних  досліджень та науково-технічних розробок. 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора