A A A K K K
для людей із порушенням зору
Офіційний сайт Іваничівської селищної ради
Волинська область, Володимирcький район

Древині

 

Село Древині розташоване в південній частині Волинської області, територія населеного пункту становить 130,7 квадратних кілометрів. Повз село протікає річка Луга,  з західної частини росте невеликий лісок.  Древині знаходяться на відстані 4 кілометри від селища Іваничі.

Село зв’язане  шосейними  дорогами з містами: Володимир-Волинський та Нововолинськ, смт Іваничі, селами: Мишів, Бубнів, Менчичі, Іванівка, Соснина, Лугове. Поблизу села проходить залізнична лінія  Ковель-Львів, проте поїзди тут не зупиняються.

Архівні дані свідчать, що село Древині було засновано приблизно в 1499 році родиною Древинських, а саме князем Древинським, який проживав тут зі своєю дружиною. Від цього прізвища  село дістало назву Древині.

Відомо, що в сиву давнину з усіх сторін села зеленіли ліси. Збереглась єдина згадка про те, що один із нащадків Древинських - Лаврентій приблизно у 1632-1642 роках був послом у Варшаві. Відоме ім′я його дружини – Анастасія. За Лаврентія село Древині збільшилося до 50-52 хат. У ті часи с. Мишів було колонією - віддаленою вулицею села Древині, звалася вулиця – Михаїлка. На сьогодні поле між Древинями і Мишевом по народному так і зветься Михаїлка.

Сучасні Древині  мають чотири вулиці: Садова, Зелена, Молодіжна, Шкільна. За спогадами  старожилів у давні часи були наступні вулиці: Михайлівка, Кольонія, Підколейна, Джапівка.

Одна давня легенда розповідає, що біля села була велика долина, а також озерце, заросле очеретом. Це місце назвали Кривавий Луг. Із переказів відомо, що в далеку давнину біля цього лугу наші славетні козаки вели бій з татарами. Багато козачого братства там полягло, аж вода в озерці стояла червоного  кольору від пролитої крові. Роки йшли, а вода в цьому озерці завжди була червонуватою. З часом це озеро замулилось і зникло, засипали залишки лугу, зорали. Неподалік зробили відстійник для стічних вод цукрового заводу. Але вдалині, серед широкого поля ще досі видніється самотній дуб. Колись тут росли три брати-дуби, а зараз залишився один. Ця місцина донині зветься «Кривавий Луг».

В 1939 році західноукраїнські землі відійшли від Польщі до території СРСР. Так і село Древині стало частинкою УРСР.

Далі – Велика Вітчизняна війна, яка забрала чимало життів жителів с. Древині. Їх імена викарбувані на стелі Пам’ятника загиблим воїнам односельчанам, який встановлений у с. Мишів.

Після війни розпочалась відбудова села. У 1948 році в Древинях було організовано колгосп. Пізніше його приєднали до Мишева і це була бригада  №2 колгоспу «Прогрес». Самовіддано і чесно трудились древинці на полях і фермах, а також і на всіх інших роботах і посадах. У зв’язку з негативними економічними процесами, які відбувались в Україні,  у 2006 року відбувся розвал  колгоспу, бригада також остаточно розпалася.

У 1967 році у селі побудоване нове  приміщення загальноосвітньої початкової школи на 40 місць  (зараз навчається 30 дітей).  А  у 1967 році, коли побудувалось приміщення цієї школи, там навчалось 80 учнів. Першим директором  школи стала – Тритевич Надія Яківна, а згодом у 1969 році очолив навчальний заклад -  Пасічник Петро Федорович, у 1973 році стала директором Червінська Ольга Іванівна. У період  1992-1998  років керував школою Опекан Юрій Михайлович, а далі знову прийшла на цю посаду Червінська Ольга Іванівна.  З 2007 року очолює Древинську загальноосвітню школу І ступеня Михальчук Ірина Дем′янівна.

З 1967 року у село прийшов фельдшер від Бога Галівода Василь Хомич (нині покійний). Він надавав кваліфіковані медичні послуги, застосовував методи нетрадиційної медицини, уважно та терпляче ставився до кожного, хто до нього звертався. У 1975 році збудоване нове приміщення  фельдшерсько-акушерського пункту. Після Василя Хомича на початку 2000-х років очолила медичний заклад Ясейко Наталія Миколаївна.

Люблять у селі українську народну пісню, шанують автентичне мистецтво. Після щоденних трудових буднів поспішають у сільський заклад культури жителі села на репетиції та концерти. З 1968 року розпочав роботу у новозбудованому приміщенні клубний заклад,  Працівники цього закладу докладають багато зусиль, щоб клуб став осередком культури. З нагоди державних та календарних свят у клубі відбуваються культурно-мистецькі заходи, дні села, вечори відпочинку для молоді. Окрасою та родзинкою під час заходів стали виступи народного аматорського жіночого вокального ансамблю «Калинонька», якому присвоєно почесне звання «народного» аматорського у 2012 році. Незмінним керівником цього колективу є Матвійчук Галина Олексіївна.

З 1957 року запрацювала у селі бібліотека. Очолила цей заклад Матіяш Надія Іванівна, яка віддала цій роботі  40 років свого життя. У 1997 році прийшла на роботу у сільську книгозбірню Савієвська Ганна Федорівна, фахівець з багаторічним стажем. Зараз бібліотека обслуговує   500  користувачів, з них 85 – читачів-дітей.

Знають далеко за межами с. Древині уродженку цього села самодіяльну художницю Валентину Протопоп, малюнки й вишивки якої не раз демонструвались на виставках  в у смт Іваничі, містах Луцьку, Червонограді та Києві та інших населених пунктах України. Через неповторну графіку сільських пейзажів і натюрмортів,  прикуту до ліжка невиліковною хворобою художницю Валентину Протопоп,  спеціалісти називають волинською Катериною Білокур. Останній свій крок у житті вона зробила в 13 років. У Валентини виявили невиліковну м’язову дистрофію. Хоч хвороба вразила її тіло, але не зламала дух. Сила духу цієї маленької, надзвичайно привабливої жінки, яка не заховалася із своєю бідою від світу, а відкрила йому сотні пейзажів і натюрмортів, оригінальні й самобутні рушники, серветки та доріжки – це справжній дивосвіт Валентини Протопоп.

В 1996 році силами громади було збудовано на території села церкву. Після освячення церква дістала назву Дмитріївської. Відноситься вона до УПЦ Київського патріархату. Настоятелем храму є священник Савін Віталій.

У 2001 році завдяки старанням місцевої влади і зібраним коштам самих жителів у с. Древині  проведено природний газ.

Місцевим підприємцем  Хвилем Євгеном Петровичем відкрито бар-магазин «Гостинець».

         На сьогодні у с. Древині проживає 597 жителів, знаходиться 196 дворів. Площа території села в межах населеного пункту становить 131,9 га.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора