Іванівка

  На пагорбі неподалік від річки Луга, розкинулось село Іванівка. Своїм корінням воно сягає в сиву давнину. Перша згадка про село датована 1577  роком. У краєзнавчому словнику «Стара Волинь і Волинське Полісся» професора Олександра Цинкаловського значиться село Яневичі Грибовицької волості Володимирського повіту, над річкою Лугою, 25 км від Володимира-Волинського. В кінці ХІХ ст.. в селі було 68 будинків і 504 жителі. Крім того, в довіднику адміністративного поділу Речі Посполитої Польщі є відомості про с. Яневичі Грибовицької гміни Володимир-Волинського повіту. Станом на 30 вересня 1921 року в селі Яневичі проживали 268 чол. (140 жінок і 128 чоловіків) в тому числі 25 римо-католиків, 17 євреїв і 226 громадян православного віросповідання.

 Спочатку село було розміщене понад річкою, річка Луга в давнину була судноплавною. Назване село іменем лікаря Яницького, який тут проживав. Очевидно, на місцевому цвинтарі похований один з нащадків лікаря. Захоронення датоване 1909 роком.  За іншою версією назва села походить від імені Ян, так звався коваль, який був відомий на всю округу як справжній майстер своєї справи. Проживали люди понад річкою аж до 1914 року, а пізніше почали розселятися по хуторах і колоніях. Були утворені такі хутори: Гавриловка, Котивщина, Лапи. Також була польська колонія Сондова.

 Після возз’єднання західно-українських земель у вересні 1939 року у складі Порицького (Іваничівського) району Волинської області УРСР значиться село Іванівка.

 На південному заході Яневич зеленіє невеликий, але густий гай. До Другої світової війни там був польський хутір Зондова, який належав панській родині Карась. 22 червня 1941 року біля с. Яневичі бійці 8-ї прикордонної застави спільно з батальйоном 87-ї стрілецької дивізії вели бій з фашистами з 14 до 22 години. Було знищено 3 німецькі танки, вбито і поранено 25 солдатів ворога.

 До 20 липня 1944 року населенні пункти Іваничівського району знаходились під фашистською окупацією.  

 У 1946 році село  Яневичі перейменоване на Іванівку. У грудні 1947 року в Іванівці була створена сільська рада, головою якої обрали Антона Дмитровича Бабусу. Однак уже через місяць головою сільської ради було було обрано Володимира Павловича Загорського, який пропрацював до лютого 1951 року. З лютого 1951 по березень 1953 року головував Микола Кононович, змінила його Євгенія Бабуса, яка пропрацювала головою Іванівської сільської ради два роки. З березня 1955 по квітень 1958 року головою був Володимир Кошлатий, а з квітня по грудень того ж року – Василь Довгун. У грудні 1958 року Іванівську сільську раду було приєднано до Древинської. Сюди стали входити села Іванівка, Древині, Лугове. У 1969 році Древинівську сільську раду перейменовано на Мишівську. З того часу с. Іванівка стало належати до Мишівської сільської ради.

 10 березня 1948 року у селі Іванівка був створений колгосп, який носив назву «8 Березня». Спочатку в колгосп об’єднались 15 одноосібних господарств, головою обрано Василя Довгуна, відповідальною за створення колгоспу була Параскевія Бекасова.

У 1948 році в Іванівці збудовано медпункт з бібліотекою і магазином, а

в наступному – перший зерносклад, виробничі приміщення: корівники, телятники, кузню, стельмарню, млин. У 1952 році головою обрано   

 О.М. Красікова. 

 У 1956 році відкрився сільський клуб.

 На початку 1958 року головою колгоспу обрано М.Я. Радчука, але проголовував він всього кілька місяців. У першій декаді квітня колгосп

«8 Березня» приєднаний до Древинського колгоспу ім. Лесі Українки. Об’єднаний колгосп став називатись імені Богдана Хмельницького. У грудні 1963 року відбулось об’єднання колгоспів «Прогрес» та

ім. Б. Хмельницького.  Об’єднаний колгосп став носити назву «Прогрес».

У 1964 році в селі була заснована початкова школа. Одним з перших директорів був Пасічник Петро Федорович. До 1995 року директором школи була Слободян Надія Володимирівна, нині очільником закладу є Мельничук Лариса Олександрівна.

У 1982 році у селі відкрито новий магазин. 1985 року через річку Лугу проклали новий міст. 

У 1986 році - збудований новий фельдшерсько-акушерський пункт, а також дорога, яка з’єднала центр села з автотрасою Володимир-Волинський  - Павлівка. На території  села є одна пам’ятка історії - козацька могила. За свідченнями старожилів,  у 1651 році в ній були похоронені козаки. 

На даний час у селі нароховується 117 дворів, населення - 335 жителів.     Площа території села в межах населеного пункту становить 84,5 га.

 Село Іваніка межує з селами Мишів, Менчичі, Орищі, Бубнів. Поїзди сполученням Ковель-Львів зупиняються на залізничній зупинці, яка зберігає назву «Яневичі», тому люди за звичкою так іменують і рідне село.