A A A K K K
для людей із порушенням зору
Офіційний сайт Іваничівської селищної ради
Волинська область, Володимирcький район

Долинка та Романівка

 

Села Долинка і Романівка живуть не одну сотню літ,  молитвою зустрічають світанок і проводжають день. Ці населенні пункти  вітають нас щедрими кетягами калини, п’янким запахом сіна і матіоли.

Славну історію має село Долинка. 2 століття існує життя у ньому, адже перша згадка зустрічається  ще в документах  19 століття.     Багато весен пронеслось журавлиними ключами. Була територія Іванич  під владою  Польщі,  після третього її  поділу   Іваничі перейшли в склад Росії, а кордон з  Австро-Угорщиною пройшов по Бугові, який отримав назву  Західний Буг. Хутір Долинка був заселений  чехами. Весною 1947 року велика їх кількість виїхала до Чехословаччини. Тут не було ще дороги, лише горбиста місцевість, а далі – поля, що простягнулися до самого лісу.

Територія, яку в даний час називають Романівкою, колись належала пану Частковському. У нього було три сини: Роман, Зигізмунд, Вітольд. Коли пан Частковський був у старшому віці, він у спадщину синам розділив землю. Землю, яку віддав Романові, називається Романівкою. Другу частину землі він дав своєму другому синові Зигізмундові. З того часу вона стала називатись Зигізмундівкою. А земля, що близько Заболотець – Вітольдові, - Вітольдівка. У с. Романівка переважна кількість населення були поляки. У 1948 році у с. Романівка  був створений колгосп імені Будьоного, який пізніше об’єднався з іваничівським у одне велике  господарство.

Села  залишалися такими ж мальовничими і казковими, доки тривожна звістка Другої світової війни  не торкнула його чорним крилом. Великим тягарем була війна для всіх жителів . Із зброєю в руках односельці захищали свій край, були нагороджені урядовими нагородами, багатьох не дочекалися  з війни додому рідні.

Мужньо проходили  службу в Афганістані, повернулися з афганської війни  і зараз  живуть у с. Долинка Буйницький Олександр Васильович та Піньковський Петро Стефанович  - учасники бойових дій.

         Нині жителі цих сіл знову  зі зброєю в руках відстоюють незалежність та територіальну цілісність своєї держави на Сході України.

Найбільшим багатством сіл є їх працьовиті і чесні люди.  Багато жителів Долинки і Романівки носять почесне звання «Ветеран праці», а саме: Гринюк Ніна Іванівна,  Дорощук Галина Володимирівна, Голодзьон Галина Іванівна, Голодзьон Микола Володимирович, Яремчук Людмила Павлівна, Гаврилюк Орися Василівна. А також нагороджені орденами Трудової Слави ІІ і ІІІ ступенів Бойко Валентин Пилипович та Козіброда  Федір Григорович та орденом «Знак Пошани» - Черняк Віктор Федорович.

         Стало вже історією те, що у селі Долинка були медпункт, магазин, клуб, бібліотека,  у с. Романівка були  свино і молочна ферми, сільська рада. Та часи змінюються… В даний час працюють фельдшерсько-акушерський пункт та Долинська ЗОШ І ступеня з дитячим ігровим майданчиком.

На сьогодні у селах Романівка і Долинка проживає відповідно 55 і 255 жителів,  та знаходиться 22 та 69 дворів, площа територій сіл в межах населених пунктів становить 20,5 га і 46,9 га. У 2005 році до сіл підведений природний газ, вулиці освітлюються вуличним освітленням. Через село Долинка курсують автобуси сполученням Луцьк – Львів та Володимир-Волинський - Червоноград.  Успішно трудяться на своїх земельних ділянках  одноосібники Козіброда Олексій Володимирович,  Тарасюк Петро Михайлович, Марценюк Аркадій Анатолійович, Савюк Ігор Васильович. Славляться своїми цілющими та смаковими якостями  медопродукти бджолярів Гаврилюка Петра Захаровича та його сина Миколи.

При в’їзді в с. Долинка зі сторони с. Перетоки  встановлений пам’ятний знак  трьом загиблим  воїнам УПА. Стало вже традицією в останню неділю вересня на цьому місці служиться поминальний молебен.

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора