Сьогодні минає перша річниця з дня загибелі Героя – Миколи Марчука

Жорстока війна забирає цвіт нашої нації…
Сьогодні минає перша річниця з дня загибелі нашого Героя Миколи Марчука, який поклав життя, захищаючи свою Батьківщину. Ця річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті. Це час особливого болю, глибокої пошани та вдячності за мужність.
Марчук Микола Петрович народився 30 січня 1978 року в багатодітній сім’ї в селі Залухів Ратнівського району Волинської області. У 1985 році пішов до школи, після закінчення якої навчався за спеціальністю «Тракторист-машиніст». Згодом працював разом з батьком в колективному господарстві.
У 1996 році був призваний на строкову службу в повітряно-десантну дивізію міста Одеса. Після проходження строкової служби продовжив свою трудову діяльність в колективному господарстві.
У 2005 році одружився і переїхав до села Менчичі. В шлюбі народилося троє дітей: дві доньки та син. З 2015 року працював за кордоном. У 2024 році повернувся в Україну.
Призваний на військову службу 11 квітня 2024 року Третім відділом Володимир-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Спочатку проходив службу в місті Рівне, а потім на навчанні у Великій Британії. Після навчання продовжив службу в Сумській області в 103 окремій бригаді територіальної оборони імені Андрія Шептицького. Також воював і на Курському напрямку. Проходив службу у військовій частині А 7078.
Марчук Микола Петрович загинув 24 квітня 2025 року внаслідок інтенсивного мінометно-артилерійського обстрілу в околицях населеного пункту Новомиколаївка, Сумської області. Миколі назавжди 47…
Похований 05 травня 2025 року на кладовищі села Менчичі.
Заупокійну літію відслужив митрофорний протоієрей, Благочинний Володимир-Волинської Єпархії, настоятель Свято-Покровського храму отець Андрій.
Щирі співчуття та слова вдячності за справжнього сина України висловили рідним загиблого Героя секретар Іваничівської селищної ради Наталія Мазурок та фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Оксана Куницька.
Вшанували молитвою світлу пам'ять Героя рідні, близькі, односельчани, матері й дружини загиблих Героїв та влада.
Присутні поклали квіти та лампадки до могили загиблого Героя.
Пам’ятаємо про подвиг Героя та низько схиляємо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за Україну.
Доземний уклін, щирі співчуття рідним...
Герої не вмирають - вони живуть у наших серцях...
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!
ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ!
СЛАВА ГЕРОЮ!