Маргіта Олександр Ігорович
Маргіта Олександр Ігорович народився 28 січня 2001 року. Олександр закінчив школу в Грибовиці, адже спочатку саме там жили його батьки, а вже пізніше переїхали в Іваничі. Виріс в церкві, де був прислужником. Потім закінчив Центр професійно-технічної освіти, що в Будятичах, і здобув професію слюсаря по ремонту автомобілів. Адже з дитинства захопився цим ремеслом. Однак присвятити своє життя юнак вирішив військовій справі. Бо ж саме цим марив змалечку і неодноразово уявляв себе в погонах. Тому, вирішив здійснити свою мрію і в 19-ть років вступив в Національну гвардію і прослужив 3,5 роки.
Олександр любив свій край, свою Україну, тому прийняв рішення захищати державу від загарбників й підписав контракт на три роки. Став головним сержантом взводу – командиром 1-го відділення взводу управління вогнем і маневру підрозділами 1-го гаубичного артилерійського дивізіону
Спочатку хлопець перебував у військовій частині Нацгвардії в Луцьку, потім у Хмельницькому, де його й застала повномасштабна війна з росією 24-го лютого. Опісля його відправили охороняти атомну станцію в Нетішині. Коли в червні 2023 року у військового закінчився контракт, він не вагаючись підписав новий, після чого поїхав у військову частину, що дислокується в Калинівці на Вінниччині. Також деякий час був у Жмеринці. Служив у повітряній розвідці.
Сміливий, веселий, щирий, відкритий, уважний, життєрадісний, легко знаходив спільну мову з незнайомими людьми, був душею компанії. Завжди готовий прийти на допомогу та вирішити будь-які питання. Він був доброю, щирою людиною, найкращим сином для батьків, найкращим братом для сестри, турботливим та люблячим. Надійний друг, на Сашу можна було завжди розраховувати у важких ситуаціях, відповідальний, завжди підстрахує і допоможе. А ще справжній патріот, вірний син України!
Маргіта Олександр був вірним військовій присязі, з честю і до кінця виконав свій високий обов’язок. Однак загинув у ДТП.
28 –го серпня 2023 року, 22-річний сержант Національної гвардії Олександр Маргіта з Іванич помер у Вінницькій лікарні після страшної ДТП, яка сталася 11-го серпня. Герой повертався із завдання, яке отримав від свого командира.
Поховали Олександра на кладовищі селища Іваничі. Тепер він навічно з небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.
Вічна пам'ять та вічна шана Герою!
