Янчук Валерій Леонтійович
Янчук Валерій Леонтійович народився 13 вересня 1985 р. смт Іваничі, Волинської області. З 1 по 6 клас Валерій Янчук навчався у ЗОШ села Мишів. З 7 по 9 клас Валерій навчався в Іваничівській ЗОШ №1. Після закінчення 9 класу Валерій навчався у вечірній школі смт Іваничі. Завжди був спокійним, врівноваженим, усміхненим, працелюбним, дуже любив тварин та відпочивати серед розкішної природи. Коли прийшов час, був призваний на строкову військову службу. Наказом Міністра оборони України від 09.03.2005 р. був звільнений у запас. Повернувшись з армії, Валерій допомагав сім'ї, працював зварювальником, адже дуже любив виготовляти різні вироби з металу.
У квітні 2014 року був мобілізований. В.Л. Янчук ніс службу у Володимир-Волинській 51 механізованій бригаді, ремонтував техніку, оскільки за спеціальністю був зварювальником. Там він познайомився із своїми бойовими побратимами, з якими проходив військову підготовку на полігоні у м. Рівне. На війну він потрапив наприкінці липня 2014 року.
У серпні 2014 року Валерій, електрозварник третього батальйонну тактичної групи 51-ї механізованої бригади, ніс службу в селищі Дзеркальне, неподалік від Амвросіївки. Саме тут 14 серпня отримав легке поранення в шию і далі продовжував захищати незалежність України.
25 серпня 2014 року Валерій Янчук зник безвісті в бою біля с. Дзеркальне, Амвросіївського району, Донецької області. Отримавши поранення легенів і печінки був доставлений місцевим жителем у лікарню в Амвросіївку, але помер на операційному столі – через пошкоджені легені і печінку в нього стався внутрішній крововилив. Був похований на міському цвинтарі Амвросіївки в 6 секторі, 6 ряді, у 3 могилі. На могилі була встановлена табличка з написом "Ямчук Валерий Леонтиевич, 1985 г.р. Волынь". Як з'ясувалось пізніше, була допущена помилка у прізвищі. Буква "н" в почерку судмедексперта була більше схожа на "м". Мама Валерія звернулась до громадської організації "Союз "Народна пам'ять", яка займається пошуком та ідентифікацією загиблих. В квітні вдалося домовитися з бойовиками і вивезти тіло Валерія для ідентифікації. Пізніше був ексгумований пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") та доставлений до Дніпропетровського моргу.
1 вересня 2015 року тіло Валерія Янчука привезли для перепоховання на рідній землі. 2 вересня 2015 року був похований на кладовищі смт Іваничі.
17 липня 2015 року Указом Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України» — Валерій Янчук був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 10, місце 1.
