Дідик Віталій Миколайович
Народився Віталій 6 січня 1995 року в с. Мишів. Тут зростав і навчався у місцевій школі. Був здібним учнем та хорошим другом. Після закінчення школи спочатку вступив у Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, а згодом у 2012 році став студентом третього медичного факультету (спеціальність «Педіатрія» ) Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. У 2013 році Віталій опинився у самому епіцентрі подій Євромайдану. Притаманне з дитинства почуття справедливості привело його у тренувальний табір «Петрівці», що під Києвом. Добровольцем долучився до батальйону «Азов» (згодом полку), у лавах якого пройшов найгарячіші точки на Донеччині.
Після невеликої відпустки повернувся снайпером в зону бойових дій.
До лав Збройних Сил України солдат Віталій Дідик був призваний 9 серпня 2021 року. Військову службу проходив на посаді розвідника розвідувального відділення розвідувального взводу механізованого батальйону у складі військової частини А1008.
14 травня 2022 року життя 27-річного бійця обірвала ворожа куля в районі населеного пункту Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області .
В ході виконання бойового завдання залишився вірний військовій присязі, виявив стійкість і мужність у бою за нашу Батьківщину.
Похований 19 травня 2022 року на місцевому кладовищі у селі Мишів.
Посмертно нагороджений орденом «За мужність » ІІІ ступеня. 30 серпня 2023 року начальник 3 відділу Володимир-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Сергій Маринець вручив орден батькам загиблого Героя – Валентині Павлівні та Миколі Степановичу.
У розквіті життя війна відібрала у молодої людини майбутнє, у якому він міг ще так багато зробити, і подарувати хвилини щастя тим, хто поруч.
Схиляємо голови перед батьками та родиною загиблого Героя, співчуваємо та розділяємо біль пекучої втрати.
