Марчук Микола Петрович
Марчук Микола Петрович народився 30 січня 1978 року в багатодітній сім’ї в селі Залухів Ратнівського району Волинської області. У 1985 році пішов до школи, після закінчення якої навчався за спеціальністю «Тракторист-машиніст». Згодом працював разом з батьком в колективному господарстві. У 1996 році був призваний на строкову службу в повітряно-десантну дивізію міста Одеса. Після проходження строкової служби продовжив свою трудову діяльність в колективному господарстві.
У 2005 році одружився і переїхав до села Менчичі. В шлюбі народилося троє дітей: дві доньки та син.
З 2015 року працював за кордоном. У 2024 році повернувся на Україну.
Призваний на військову службу 11 квітня 2024 року Третім відділом Володимир-Волинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Спочатку проходив службу в місті Рівне, а потім на навчанні у Великій Британії. Після навчання продовжив службу в Сумській області в 103 окремій бригаді територіальної оборони імені Андрія Шептицького. Також воював і на Курському напрямку.
Проходив службу у військовій частині А 7078.
Марчук Микола Петрович загинув 24 квітня 2025 року внаслідок інтенсивного мінометно-артилерійського обстрілу в околицях населеного пункту Новомиколаївка, Сумської області.
Похований 05 травня 2025 року на кладовищі села Менчичі Володимирського району. Востаннє нашому земляку віддали військові почесті. Рідним воїна вручили Державний Прапор України, який почесна варта зняла з домовини. На честь солдата гучно пролунав трикратний стрілецький салют…Тепер він – навічно з небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.
