Офіційний сайт Іваничівської селищної ради
Волинська область, Володимирcький район

Дружини та матері загиблих воїнів взяли участь у Всеукраїнській прощі

Дата: 10.08.2023 18:50
Кількість переглядів: 1279

Фото без опису

 

    Сучасна історія щоразу поповнюється новими місцями, звичайно,  далеко не всі вони ще широко розрекламовані та вже добре відомі пересічним  українцям. Одним із таких є храм-пантеон у селі Лішня Кременецького району на Тернопільщині, засновник якого отець Андрій Любунь – військовий капелан та волонтер, який, крім того, опікується ще двома храмами. 7 серпня 2015 року  владика Нестор освятив хрест та купол цього храму. А ще через два роки на святому місці відбулося архієрейське  богослужіння  та освячення каплиці-пантеону  Героїв АТО, яку  збудували на пожертви людей та за подвижництва митрофорного протоієрея Андрія Любуня. У пантеон  привозили з кожної області  України чорні гранітні плити з іменами  Героїв, полеглих у війні з російським агресором  на Сході України. Ця традиція продовжується й донині.      

    Щороку починаю з 2018 року 7 серпня відбувається Всеукраїнська проща родин загиблих бійців. З того часу люди не забувають про це святе місце,  приїжджають сюди, щоб зануритися  в цілющу воду джерела Святої Анни та набрати водиці  з собою, відвідати службу Божу.

    За зверненням громадської організації «Герої не вмирають» до Іваничівського селищного голови Лідії Томашевської організовано поїздку родин загиблих військовослужбовців на Всеукраїнську прощу.

        7 серпня 2023 року майже  двадцять матерів  та дружин загиблих разом з селищним головою Лідією Томашевською та настоятелем Свято-Покровського храму протоієреєм  Андрієм Мельничуком відвідали прощу.

         Перед службою Божою наша делегація скуштувала водички з джерела  Анни, а отець Андрій благословив кожного і помазав єлеєм, привезеним із святої землі єрусалимської. Архієрейське богослужіння проходило з благословення митрополита Тернопільського і Кременецького Нестора. Навіть війна не завадила делегаціям приїхати сюди  з усіх, в тому числі й   найгарячіших зараз куточків України. Вони взяли з собою лампадки та живі квіти, які поклали і біля пам’ятного знака, встановленого на честь загиблих воїнів, і біля мармурових плит, на яких викарбувані їхні імена та дати народження і смерті. До речі,  стіни храму-пантеону, за задумом отця Андрія, частково уже завішені такими плитами. Їх привозять  і зараз з кожної області України. Поки що  вони стоять вздовж стін, а після завершення будівництва  їх розвісять на стінах обителі. Приїхали до  храму-пантеону і бойові побратими загиблих, щоб вклонитися світлій пам’яті і разом з рідними ще і ще раз пом’янути їх у спільній молитві.

    - Кожне прізвище, кожне ім’я, викарбуване на цих платах  - це невимовний біль за колись живою людиною, яка  мріяла, творила, - сказав  у проповіді настоятель храму-пантеону отець Андрій. -  Ніщо не замінить  наших загиблих  героїв. Ми можемо набудувати багато пам’ятників, наставити плит та каменів, але головне – молитовна пам'ять.

     Понад тридцять священників провели заупокійний молебень біля пам’ятного знаку. А високо в небі в ту мить закружляли птахи. Рідні загиблих впевнені, що це душі їхніх синів і чоловіків та батьків, адже щороку над храмом з’являються лелеки  саме під час молитви.

       У нашій пам’яті Герої, котрі віддали своє молоде життя за Україну. Ці та подібні заходи переконують, що про них не забувають.  І це, звичайно, допомагає пережити невимовне  горе, а ще  щиро вірити, що ця втрата недаремна, бо перемога над ворогом  неодмінно.

 



« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора