До уваги бджолярів та сільгоспвиробників: як вберегти свою пасіку від хімічних засобів захисту рослин
Останніми роками все частіше Україною шириться хвиля масового отруєння та загибелі бджіл від застосування пестицидів. Збільшення посівних площ ріпаку, соняшнику, гірчиці призвело до частішого застосування інсектицидів в посівах. В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському і лісовому господарстві все гострішою стає проблема пасічників охорони і захисту бджіл від отруєнь пестицидами, або хімічного токсикозу. Хімічний токсикоз – не інфекційна хвороба, що викликається отруєнням бджіл пестицидами. Отруєння виникає в результаті грубих порушень правил застосування пестицидів і санітарних вимог при обробці рослин пестицидами, а саме: відсутністю інформації для бджолярів про час, місце, характер хімічних обробок, проведення обробок пестицидами у денний час в період масового льоту бджіл, обробітку сільськогосподарських рослин і садів у фазу цвітіння. При цьому пестициди потрапляють в бджолині сім’ї з нектаром, пилком, в результаті чого забруднюються кормові запаси і товарна продукція.
Щоб уникнути надалі випадків загибелі бджіл Іваничівське управління Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області нагадує, що фізичні особи та суб’єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про заплановане застосування засобів захисту рослин шляхом надання повідомлення про застосування засобів захисту рослин за три доби до запланованого їх застосування.
Дозволяється застосування засобів захисту рослин, які пройшли державну реєстрацію та включені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в
Україні, відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати».
Застосування засобів захисту рослин повинно здійснюватися згідно з переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, і доповненнями до нього, які містять науково обґрунтовані регламенти застосування препаратів (норми витрат, кратності обробок, обмеження щодо способу, періоду обробок, строків останньої обробки до збирання врожаю тощо) та є обов’язковими для дотримання всіма фізичними особами та суб’єктами господарювання.
Завчасне повідомлення подається фізичною особою та суб’єктами господарювання до органів місцевого самоврядування, на адміністративній території яких (з урахуванням відстані 10 кілометрів від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин) планується застосування засобів захисту рослин.
Завчасне повідомлення повинно містити таку інформацію:
- дата і час початку робіт із застосування засобів захисту рослин;
- територія майбутнього застосування засобів захисту рослин (площа (га), кадастровий номер (за наявності), місце знаходження ділянки тощо);
- назва препарату, діючі речовини та клас небезпеки запланованих до застосування засобів захисту рослин;
- спосіб (метод) застосування засобів захисту рослин;
- терміни ізоляції бджолиних сімей відповідно до класу небезпеки засобів захисту рослин;
- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) для фізичних осіб або повне найменування для суб’єктів господарювання;
- дані для зв’язку з фізичними особами та суб’єктами господарювання (номер телефону та адреса електронної пошти);
- відомості про сільськогосподарську культуру, що обробляється засобами захисту рослин.
Доведення змісту завчасного повідомлення до відома власників пасік здійснюється шляхом його опублікування на офіційній інтернет-сторінці органів місцевого самоврядування або в засобах масової інформації місцевого рівня або оголошення завчасного повідомлення по радіо та/або телебаченню місцевого рівня, а також шляхом його надсилання особистим повідомленням на телефон чи на електронну адресу, зазначені під час реєстрації або кочівлі пасіки.
Завчасне повідомлення про використання засобів захисту рослин на одній земельній ділянці (декількох земельних ділянках в одній місцевості) подається кожного разу фізичними особами та суб’єктами господарювання до органів місцевого самоврядування в разі використання засобів захисту рослин.
На період обробки власник пасіки повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін (не більше ніж 12 годин), передбачений обмеженнями в разі застосування засобів захисту рослин.
Усі роботи із засобами захисту рослин слід проводити у вечірні та ранкові години в період відсутності льоту бджіл при мінімальних висхідних повітряних потоках за швидкості вітру до 4 м/с.
Як виняток, допускається проведення обробок удень у похмурі та прохолодні денні години з температурою навколишнього повітря нижче +10 °C.
Заборонено обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
Під час застосування засобів захисту рослин в умовах закритого ґрунту обробку проводять увечері після закінчення льоту бджіл або бджіл ізолюють у вуликах на строк, передбачений обмеженнями щодо застосування засобів захисту рослин.
До роботи із засобами захисту рослин допускаються особи, які пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідне посвідчення (допуск), допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1995 року № 746.
З метою ідентифікації та обліку пасік, обліку кількості бджолиних сімей та декларування ветеринарно-санітарного стану власники пасік або уповноважені ними особи отримують паспорт пасіки та додаток до нього.
Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом в органах місцевого самоврядування.
Реєстрація пасіки здійснюється після видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки є єдиним документом, що свідчить про реєстрацію пасіки, він підтверджує факт, що власником пасіки є саме ви, а також те, що бджоли на пасіці є здоровими.
У разі припинення діяльності пасіки її власник або уповноважена ним особа протягом десяти календарних днів письмово інформує про це орган місцевого самоврядування, де зареєстровано пасіку.
У разі перевезення (кочівлі) пасіки на адміністративну територію іншого органу місцевого самоврядування власник пасіки або уповноважена ним особа інформує про це вказані органи самоврядування.
Інформація повинна бути надана засобами електронного зв’язку або в письмовій формі не пізніше ніж за два календарних дні до перевезення (кочівлі) пасіки на їх територію.
Власник пасіки або уповноважена ним особа надає відомості, а також повідомляє про:
місце запланованого розташування пасіки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки);
час запланованого прибуття та виїзду (дата початку і закінчення перевезення (кочівлі) пасіки);
кількість бджолиних сімей під час перевезення (кочівлі) пасіки;
контактну інформацію власника пасіки або уповноваженої ним особи (номер телефону, адресу електронної пошти).
У разі якщо інформація була надана лише телефоном, не пізніше наступного робочого дня після прибуття на місце кочівлі власник пасіки або уповноважена ним особа надає органу місцевого самоврядування, на адміністративну територію якого перевезено пасіку, електронне (підписане електронним цифровим підписом) або письмове повідомлення-підтвердження про прибуття.
У разі надходження інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин на адміністративній території органу місцевого самоврядування вказані органи самоврядування протягом чотирьох робочих годин повідомляють про це власників пасік та/або уповноважених ними осіб, зареєстрованих і таких, що прибули на кочівлю на їх територію, у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, цивільно – правову або кримінальну відповідальність згідно з Законами України. Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин.
