Охорона спадщини
Прийняття спадщини – процес, який окреслений у законодавстві тривалим часовим проміжком. Тому, щоб за пів року з майном, яке внесено спадкодавцем у заповіт, нічого не сталося, нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, за заявою спадкоємців або з власної ініціативи вживає заходів щодо його охорони.
Обов’язок збереження майна може бути покладений на осіб з-поміж спадкоємців, опікунів над майном осіб, визнаних безвісно відсутніми або місцеперебування яких невідоме, а також інших осіб, визначених спадкоємцями.
Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна. За свою діяльність вони мають право одержати від спадкоємців винагороду в розмірі, передбаченому чинним законодавством України. Разом з тим, вказані особи також мають право на відшкодування необхідних витрат по зберіганню й управлінню спадковим майном, за вирахуванням фактично одержаної вигоди від використання цього майна.
Охорона спадкового майна припиняється нотаріусом після прийняття спадщини або спливу часу відведеного для цієї дії. Про це повідомляються спадкоємці, а в разі переходу майна за правом спадкоємства до держави – відповідні фінансові органи.
Міністерство юстиції України
