«Між небом і землею»: у громаді підняли синьо-чорний прапор в знак пам’яті, єдності та надії
Сьогодні, 30 серпня 2026 року - день, коли суспільство привертає увагу до болю й тривоги тисяч українських родин, які досі не мають звістки про своїх рідних, що зникли на війні.
Саме цього дня на центральній площі селища Іваничі підняли блакитно-чорний прапор «Між небом і землею», як символ важливості збереження пам’яті зниклих безвісти внаслідок збройної агресії рф проти України, їх пошуку та повернення додому, символ пам’яті та очікування, символ тих, кого сьогодні немає поруч, але кого продовжують любити, шукати й чекати.
Єпархіальний благочинний, благочинний Іваничівського благочиння, настоятель Свято-Покровського храму селища Іваничі, митрофорний протоієрей отець Андрій у спільній молитві помолився за зниклих безвісти та військовополонених та їхнє повернення додому. Для кожної родини це щоденне очікування, і важливо, щоб вони знали - вони не самі. На символічні деревця родини зниклих безвісти та військовополонених пов’язали блакитно-чорні стрічки, як символ болю, очікування і водночас віри.
У парку біля пам’ятного знаку борцям за волю України «Герої не вмирають» учасники заходу вшанували загиблих та померлих Захисників та поклали квіти до підніжжя пам’ятного знаку.
Згодом у Іваничівській селищній раді відбувся круглий стіл із родинами зниклих безвісти військовослужбовців, де за чашкою ароматної кави та чаю, поспілкувалися та обговорили найактуальніші питання.
За кожним зверненням − найдорожча людина, на яку чекають щодня. Саме тому надзвичайно важливо, щоб родини були почуті, отримували фахові відповіді та знали, що вони не залишилися сам на сам зі своїм болем і очікуванням.
Секретар ради Наталія Мазурок відмітила, що ми пам’ятаємо про кожного, чекаємо на кожного, і робимо все можливе, щоб родини отримували підтримку, увагу та необхідну допомогу, хай кожна родина дочекається найважливішої звістки про повернення свого рідного.
Ми разом з родинами.
Ми пам’ятаємо. Ми чекаємо
