Сьогодні минає чотири роки з дня загибелі Захисника України Юрія Новосада
3 серпня 2022 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Травневе на Донеччині, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу загинув наш земляк Юрій Новосад.
Юрій Анатолійович народився 24 вересня 1986 року на Волині. Після проходження строкової військової служби здобув професію електрика, працював за фахом, будував мирне життя, мав люблячу родину, разом із дружиною виховував двох доньок. Та коли Україна опинилася в небезпеці, він без вагань став на її захист.
У 2014 році Юрій боронив державу на сході України, виконував бойові завдання в Маріуполі та його околицях. З перших днів повномасштабного вторгнення знову одягнув військову форму й став до лав оборонців у складі 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Захищав Київщину, брав участь у звільненні Мощуна, а згодом продовжив боротьбу на Донеччині, де й віддав своє життя за Україну. Похований у с. Луківка на Черкащині.
За мужність, самовідданість і незламну вірність військовій присязі Юрій Новосад був удостоєний орденів «За мужність» III та II ступенів.
Чотири роки... Для когось це просто відлік часу. Для рідних — це чотири роки болю, туги, нездійсненних мрій і щоденної боротьби з порожнечею, яку неможливо заповнити. Це чотири роки без чоловіка, без батька, без сина. Чотири роки, коли найдорожча людина живе вже не поруч, а в серці, у спогадах і молитвах.
Герої мріють про мирне життя для своїх дітей, про щасливі родини, про майбутнє своєї країни. Саме заради цього Юрій став на захист України. Його життя стало частиною великої історії боротьби українського народу за свободу.
Сьогодні ми з глибокою вдячністю згадуємо Юрія Новосада. Схиляємо голови перед його світлою пам'яттю та висловлюємо щирі співчуття дружині, донькам, рідним і всім, хто знав та любив Героя.
Пам'ять про тих, хто віддав життя за Україну, не згасає. Вона живе в наших серцях, у наших молитвах, у синьо-жовтому прапорі, що майорить над вільною українською землею.
Вічна пам'ять і слава Герою!
