Сьогодні минає перша річниця з дня загибелі Героя – Андрія Бобака
Час неможливо зупинити. Але він не зітре з нашої пам'яті імена Героїв сьогодення, які віддали життя, захищаючи нашу землю від ворожої російської навали.
Сьогодні минає перша річниця з дня загибелі нашого земляка Героя Андрія Бобака. Андрію назавжди 40…
Бобак Андрій Васильович народився 11 березня 1984 року в селі Менчичі. Дитинство та юність провів у рідному селі. Ще змалку вирізнявся добротою, щирістю та працьовитістю. Навчався у Соснинській середній школі, після закінчення школи у 2001 році вступив на навчання в Нововолинське професійне технічне училище, а у 2002 році - у Луцьке училище №2. По закінченню навчання влаштувався працювати на Іваничівський цукровий завод. У 2004 році Андрій одружився. У молодої сім’ї народилось дві донечки — Христина та Юліана, які стали його найбільшою гордістю і сенсом життя. Його життєвий шлях був наповнений працею та турботою про рідних.
Андрій Бобак був призваний до лав ЗСУ під час мобілізації у 2023 році. З вересня 2023 року проходив службу у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, неодноразово зазнавав поранень, але щоразу після лікування знову повертався до побратимів у стрій. 03 травня 2024 року за проявлену мужність і відвагу Андрій був відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Мужньо виконуючи свій військовий обов'язок Андрій Бобак загинув 12 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання внаслідок удару FPV-дрону противника біля населеного пункту Веселе Донецької області. 28 жовтня 2024 року зі смутком та болем Іваничівська громада провела в останню дорогу Героя Андрія Бобака. Похований Герой на кладовищі села Менчичі. Тепер він навічно з небесною вартою, а над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг. Мужній Воїн, який до останнього подиху вірив у Перемогу, поліг за свою державу, за наш спокій. Війна забрала у батьків – сина, у дружини – чоловіка, у двох донечок – батька, у нашої громади та країни – Захисника.
20 лютого 2025 року Бобака Андрія Васильовича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІ ступеня.
Настоятель Свято-Миколаївського храму села Будятичі священник Василь Конопко відправив літію за загиблим Героєм.
Щирі співчуття та слова вдячності за справжнього сина України висловили рідним загиблого староста Соснинського старостинського округу Лариса Дердюк та директор Соснинського Ліцею імені Сергія Байдовського Олександр Козюк.
Вшанували молитвою світлу пам'ять Героя рідні, близькі, друзі, односельчани, вчителі та учні Ліцею імені Сергія Байдовського.
Присутні поклали квіти та лампадки до могили загиблого Героя.
Пам’ятаємо про подвиг Героя та низько схиляємо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за Україну.
Доземний уклін, щирі співчуття рідним...
Герої не вмирають - вони живуть у наших серцях...
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!
ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ!
СЛАВА ГЕРОЮ!
